Паті!
- Руслан Решетівський
- 21 июл. 2016 г.
- 1 мин. чтения
Після закінчення останнього матчу пора подумати про неофіційну частину св'ята. Фотокореспондент побував і там.

О, цукровий завод. Нє, то стара цегольня. Яка різниця? Розкладаємся тут!

До столу нас два рази кликати не треба.

В Дунаїва ми виграли! Пустили два, забили три!

На воротах Петро Ліпіцький.

Обличчя променіє інтелектом. З ясних очей вистрибують іскорки футбольних комбінацій, що причаїлися в його голові. Який могутній футбольний розум у цьому кволому тілі. Не грає за Швейцарський Тун гравець стріли Роман Шпортун. Потрібен нам для перемоги талісман. Це буду я - Шпортун Роман.

Видиш ту во-во волосі? А як би там ше два яйця - ото би пуцька була!

Бадік тверезий то добра людина, Бадік як вип'є - то п'яна скотина.

Той, шо в центрі грати не хоче. Та відчепіться від мене з тим центром. Я переходжу на хокей.

Я вам шось покажу.

Во.

Організація вечірок. Залучаємо кращих зарубіжних постачальників.

Шо хочеш? Зара як пальну!

Вамос , мангальєрос! Рапідо, рапідо.

Сальце, м'ясце - вітамін ЦЕ!

Земле, матіко наша, наділи мене силою козацькою, для боротьби зі зміюкою зеленою!

Якщо фотографуватися, то тільки на фоні свіжоскошеного нового стадіону.

Осторонь селян стоїть собі Мар'ян. Не поле бур'ян, не курить кальян, не носить баян, не грубіян Паскур Мар'ян. Грає в селі, в основі, в Стрілі!

Хліб усьому голова. Чекай, а Роман Миколайович?

-- Петре, я Женьку навчив грати і тебе навчу! Ти слухай, шо Я тобі скажу.
-- Та, добре, я вас слухаю, тільки ви свого племінника не пускайте на гірку коли футбол. Бо мені вже від нього вуха спухли. І бу-бу-бу, і бу-бу-бу....
留言