Боршів 4 - 2 Лагодів
Стріла Лагодів
Ліпіцький П.
Шнайдер А. (Паскур, Да Сілва Е.), Боруцький І., Злепко К., Кащук Т.
Пальчинський П., Шпортун Р. (Баран В.), Міськів Я.
Ліпіцький Р., Кадай А. (Красілович В.), Кравченко Д.
З перших хвилин гри почалася непоступлива боротьба. Наслідком цього були жорсткі зіткнення, в яких ніхто не хотів поступатися. Одне з таких зіткнень призвело до трауми нашого лівого захисника Андрія Шнайдера. На десятій хвилині матчу сталася заміна. Незважаючи на це в першому таймі наша команда демонструвала змістовну гру в центрі поля, щедро збагачену швидкими атаками, які розвивались після гострих розрізних пасів на швидких футбалістів групи атаки. Кадай і Ді Кравченко часто вибігали з м'ячем за спини захисників і мали кілька моментів для взяття воріт. Команда суперника теж створювала гольові моменти. За кількістю моментів гра у першому таймі була рівною, але, не зважаючи на це, після свистка рахунок чомусь був 3-0 на користь суперника.
Другий тайм теж не приніс радості. На 52-й хвилині рахунок зріс до 4-0. У голові тренера заграла сумна музика, подібна до траурного маршу. Повітря наситилося смердючим запахом розгрому. Але, наша команда змогла зібратися, продемонструвати характер і забити два м'ячі супернику. Голи на рахунку Ді Кравченка та Васі Барана.
Зважаючи на те, що грали з дійсним чемпіоном, можна дивитися у майбутнє без особливого трагізму, хоча працювати є над чим. Гра проілюструвала дуже слабку гру у завершальній фазі атаки і "беззубість" у центрі півзахисту. Сподіваємось, що кращі ігри попереду
Лагодів 3 - 0 Коросно
Стріла Лагодів
Ліпіцький П.
Шнайдер А., Боруцький І., Ліпіцький Р.,Злепко К.,
Міськів Я., Пальчинський П., Антошків В. Кащук Т.
Кравченко Д., Баран В.
Виходили на заміну: Тюхтій, Паскур, Красілович, Кадай, Рембіш
Після трьох пропущених мною матчів, знову видалася нагода подивитись футбол у виконанні "Стріли" з Лагодова. Перед самою грою, послухавши відгуки вболівальників про прекрасну гру нашої команди, затамувавши подих, з нетерпінням очікував футбольного дійства. Зазначу, що футбольне дійство у виконанні лагодівських футболістів було дуже сильно перехвалене нашими палкими вболівальниками. Хоча, якоїсь змістовної гри у центрі поля побачити не довелося, цікава знахідка, у вигляді тактичної схеми з чотирма нападниками, яка часто трансформувалась у гру з п'ятьма нападниками, дала довгоочікуваний результат. Рахунок 3 - 0 тішить душу і гріє серце. Сподіваємось, що всі інші суперники продемонструють таку ж , потрібну нам, невмілу гру, яку продемонстрували наші сусіди.
На беззаперечну похвалу у цьому матчі заслуговує гра Володимира Антошківа. Янчик зіграв за всю команду, яка ніби і хотіла допомогти йому, але не змогла відірватися від перегляду матчу у його виконанні.
Також, слід зазначити, що знову підтвердилася теорія мультипозиційності наших гравців. Захисники та півзахисники можуть грати на обидвох флангах. Можуть навіть стояти на воротах. Тарас Кащук відстояв на воротах свій дебютний тайм насухо. Вітаємо!!!
Тучне 1 - 1 Лагодів
Стріла Лагодів
Кащук Т.
Шнайдер, Боруцький , Рембіш, Злепко ,Тюхтій
Пальчинський П.,Паскур, Красілович, Кадай
Міськів Я.
Як і було анонсовано раніше, цієї неділі, 19-06, у двобої з одним із лідерів, відбулася перевірка міцності команди "Стріла". Слід зазначити, що перевірка розвіяла всі сумніви, щодо слабких можливостей нашої команди. Звичайно що у кращу сторону. Є характер, є бажання, є і майстерність, яку як відомо не проп'єш.
В Тучне футболісти їхали з ледь помітною тривогою та з значно "полинявшим" від побутових турбот і життєвих перипетій складом. Всі "лідери" команди були відсутні по капітально ПОВАЖНИХ причинах. Після того, як перед матчем порахували всі тіла в футболках "Стріли" виявили, що кількість їх складає рівно 11. І це на початку чемпіонату. Печалька... Але ці 11 тіл змогли продемонструвати богатирську силу і звірячу настирливість. Застосувавши у грі тактичну схему під назвою пекельне катеначчо наша команда поховала всі спроби суперника перемогти. У другому таймі по полю розносилися гучні крики тучнян "Павло здох! Мінєти їго!", адресовані своїм улюбленцям. Тучне поплило! Під кінець гри було можна навіть вигризти перемогу, але, Красілович, щедро і великодушно, подарував господарям поля можливість не стати посміховиськом в очах своїх вболівальників і не забив 100000000000000000-процентний м'яч. Се ля ві!
Радий був побачити і насолодитися яскравою грою КОМАНДИ! Необхідно також відзначити яскраву персональну гру футболістів. Паскур у першому таймі носився по свому флангу як шалений, нав'язуючи боротьбу на кожному сантиметрові бровки. Він перетворився з маленького Когутика на справжнього бійцівського півня. Тішить також гра капітана. Він змісив наніц всі потуги суперника спромогтися зліпити щось у центрі поля. Це його базове вміння, а тепер ще і бонус - гострі передачі. Разом з небаченою енергетикою, якою він аж до іскр заряджає всю команду, Петро перетворюється на секретну зброю з Лагодова. Було б несправедливо не відзначити і мого дальнього родича. Кащук у складний момент взяв на себе відповідальність і став у рамку. Кажуть, що саме він став творцем пекельного катеначчо. Всі молодці!
Лагодів 5 - 0 Ладанці
Стріла Лагодів
Ліпіцький П.
Шнайдер, Боруцький , Рембіш, Злепко
Пальчинський П.,Ліпіцький Р. Міськів Я.
Паскур, Кравченко, Кадай
заміни: Шпортун, Кащук, Красілович, Тюхтій, Сиділо, Да Сілва, Гац
Сьогодні "Стріла" вперто і настирливо претендувала на отримання найвищої оцінки за красу гри. Хоча такого оцінювання у футболі не передбачено. Чомусь, все двогодинне спортивне дійство вперто асоціюється з шоу-програмою. Сміливо можна констатувати той факт, що наші зірки футбольної сцени набагато зірковіші від зірок (якщо вони є) сьогоднішнього суперника. Саме вони створили перевагу на сцені на нашу користь.Перша половина концерту була явно за нашими. В першому акті наші "зірки" демонстрували вишукані номери, щедро насичені піруетами, різноманітними сольними штучками та зірковою мішурою, але, все одно, цьому шоу бракувало цілісності. Не було помітно ні ідеї (бажання перемогти), ні теми (чіткої дисциплінованої гри), ні форми (фізичної готовності). Лідери концертної програми "тягнули коц на себе", бажаючи вразити глядяча своєю особистою майстерністю. Моментами це вдавалося, але підтвердити свій зірковий рівень все ж не вдалося. Багато лажі (браку). Рідко вони допомагали у захисті. Можливо не треба так сильно піарити свої вміння, концентруючи увагу на собі талановитому, і варто переходити на простіші партії. Такі партії, виконані в ансамблі, будуть дивитися в рази яскравіше. Хоча краса, а саме виконавська краса сьогодні вражала приголомшену публіку, справа суб'єктивна і сперечатися про неї річ марна. Потрійне фуете у виконанні Ліпіцького Романа і гран батман Яромира Міськіва викликали овації. По завершенні першого акту публіка пішла в буфет враженою.
Другий акт запам'ятався набагато менше ніж перший. Краси в ньому взагалі не було. Рука постійно тягнулася до неіснуючого пульта, цілий час хотілося переключити канал. Було навіть бажання виключити телевізор і піти посидіти в тіньок. Заміна керівника хору (Пальчинського) підтвердила, що ніхто не зможе посісти його місце у центрі сцени у разі потреби. Це дуже сумно. Всі артисти, які виходили на сцену, явно не дотягували до зірок шоу. Без керівника хору по сцені почав розноситись страшний фальш. Рома Шпортун взагалі не знала ні однієї пісні напам'ять і постійно збивалася. Прима балерина правого боку сцени, яка змінила Кадая, набрала зайві кілограми і ледви запхала свої апетитні форми у концертне трико. Вона постійно відставала від темпу і невтомно хотіла відпочити. Середина сцени була повністю віддана заїзжим артистам. У другому акті вони горлали у центрі сцени свої невмілі арії. Не буду сильно нагнітати. Є за кулісами шоу-програми "Стріла" і молоді достойні артисти. Хочеться похвалити Да Сілву, він продемонстрував здатність виконувати сольні партії, хоча над гримом треба попрацювати. Ліве око виблискувало у світлі рампи. Сиділо майстерно відіграв першу скрипку в атакувальній симфонії. Його дует з Красіловичем прозвучав переможним 5-0. Красілович поновив свої позиції у хіт-параді і реабілітувався за невдачу на попередніх гастролях у Тучному. І безперечно, виконавець партії Золотого Когутика Паскур заслужив на схвальні відгуки критиків. Шоу закінчилося з розгромним рахунком на користь "Стріли". Аплодисменти.
А якісного футболу було МАЛО!
Що важливіше для успіху? Сильні виконавці чи сильна команда?
Дусанів 1 - 1 Лагодів
Стріла Лагодів
Кащук Т.
Шнайдер, Боруцький , Рембіш, Злепко
Пальчинський П., Міськів Я., Ліпіцький Р.,
Паскур, Кадай , Кравченко
Заміни:Тюхтій, Шпортун
Леви! Дикі, люті, кровожерливі леви! Ото була битва!
Чомусь, яскраві ігри вдаються тільки на виїзді, тільки проти лідерів і тільки коли на воротах Кащук. Може він всиляє страх у гравців суперника, а може всиляє відвагу у своїх. Не відомо.
Матч видався видовищним і напруженим. На самому початку господарі творили тиск на ворота нашого новітнього воротаря, і страх змушував мене ціпеніти. Стоячи на бровці я тремтів і готувався до гіршого. Куди поділи пекельне катеначчо? Чому так мало захисників, всього чотири? Нам хана... Але, так не думали наші футболісти. Вони вистояли і навіть забили м'яч у ворота суперника. Соплю класу люкс на штангу воріт гостей повісив Яромир Міськів. Виконавши віртуозний кручено-різаний удар-навіс-простріл-пас-крос, положив круглого у ворота. Гол. Правда, тривала ця переможна ситуація не довго. Дусанівчани зрівняли рахунок. Знову нічия, але цього разу страху не було. Вірилося у перемогу. Наші лідери, які були у попередньому репортажі зірками шоу-програми, показали себе вмілими футболістами і справжніми бійцями. Наших крайніх хавів повністю переграли гравці суперника. Ці коняки замісили і нашого Когутика і дрібного, хоча і норовистого поні Кадая. У цій ситуації конструктив і гострота йши від нашої центральної вісі. Ліпіцький, Міськів і Кравченко, з характерною для них легкістю і дотепністю закручували на гудз хребти футболістів суперника. Дуже добре! У другому таймі наших багатостраждальних флангових хавів замінили. Вийшовши на поле Шпортун, цього разу нічого не псув. Бігав, загострював, повертався в оборону. Серйозна заявка на основу у наступному матчі.
Як не написати про захисників. Вони з матчу в матч демонструють високу надійність. Грають без помилок (якщо не брати до уваги стандарти). На чолі зі своїм майстром Боруцьким, ця бригада, вміло і якісно, будує стіну перед суперником, захищаючи свої ворота від різних зазіхань. Це те, що сподобалось. А тепер...
Хтілося би бачити при атаці суперника мінімум двох центрхавів під лінією м'яча. Хочеться спостерігати гру, при якій беручи м'яч під контроль у центрі поля, суперник не заб'є не через свою невмілість, а через якісну гру у захисті Ліпіцького Р. і Міськіва Я. Також, хочеться мати гравців на флангах, які зможуть приймати м'ячі верхом і розвивати атаку. Хотілося б бачити підключення флангових захисників у атаку. Наша центральна вісь, в яку поставили всіх сильних гравців, розбивалася об майстерну і жорстку гру центральних оборонців Тучного. Можливо слід розвернути вісь і поставити сильних виконавців поперек поля. Це дало б можливість змінювати вектори атаки, не довбати в одну точку цілий матч. Але, я всього-навсього дрібна травинка у величезному газоні футбольних примудростей. Впевнений, що даний матч не є кінцевим пунктом, а лише сходинкою, на шляху до яскравого і інтелектуального футболу у виконанні нашої команди.
Лагодів 3 - 1 Вовків
Стріла Лагодів
Кащук
Шнайдер, Боруцький , Злепко, Тюхтій
Пальчинський П.,Ліпіцький Р. Міськів Я.
Паскур, Кравченко, Кадай
заміни: Шпортун, Красілович, Сиділо, Да Сілва.
Знову домашній виграш. Стріла впевнено мчить до верхівки турнірної таблиці. Вовків показав себе справжнім Вовковом тільки в перші 15 хвилин. Далі вони виглядали не Вовковом, а Киць-Кицівкою.
Як часто буває на нашому стадіоні, у день матчу на полі вирував сильний вітер. У першому таймі це допомогло гостям відкрити рахунок. Якась дивна легкість, з якою вони запхали круглого у наші ворота, сильно насторожувала. Скільки таких круглих вони нам запхають? Але, футболісти Стріли знайшли в собі сили і зібравшись, перевели гру у потрібне нам русло. Хоча суперники завжди вигравали удари від воріт (від своїх і від наших), це не дало їм ніякої переваги. Вони, також, не змогли використати своєї переваги у зрості. Наші флангові хави виглядали поряд з ними як діти. Захисник Вовкова сміло міг брати Паскура на плече і йти дзвонити останній дзвоник. Мурованих два голи у ворота гостей про..ав Яромир Міськів. Наш юний талант явно був не в формі. Сподіваюсь критика надасть йому троха мотивації у наступних іграх. Іван Боруцький у першому таймі теж чудив, але йому у день народження можна говорити тільки приємні речі. Післі вимушеної заміни у першому таймі у гру вступив наш мультипозиційний віртуоз м'яча Шпрот Ярославович Шпортун. Дуже добре цього разу вдалася йому гра. Без помилок, надійно і впевнено. Як зазначив один із уболівальників: "Відчувається, шо грав на область". Наша молода поросль виглядала не дуже. В знаки давалося складне нічне тренування і серйозні навантаження. Їм всім явно бракувало свіжості. Але, попри все це, гра закінчилась впевненою перемогою господарів. Яромир Міськів майстерно заклепав дві банки у ворота Вовкова. Діма Кравченко нарешті материалізував всі свої потуги у довгоочікуваний гол. Вітаю!
У своїх сподіваннях на сильного суперника для Стріли, я дістав сильне розчарування. Ніхто не може показати гідний футбол у зустрічах із Лагодівською командою. Пора задуматися про підняття в класі. Може тамтешні команди своєю грою змусять наших футболістів грати зібраніше і не сподіватися на те, що володіння суперником ініціативою не призведе до гостроти біля наших воріт, змусять нас не давати їм можливості володіти м'ячем у центрі поля.
Глібовичі - Лагодів
Такого я давно не бачив. Ну, якісь дураки з інших сіл... Но , не наші..
В першому таймі гра виглядала майже ідеальною. Все вдавалося. Дуже сподобалася гра Шпортуна. Накінець якась світла смуга у його божевільній кар'єрі футболіста. Спокійно відкрили рахунок. Молодці! Трішки розслабилися наприкінці тайму, і суперник зрівняв рахунок. У мене, чомусь, не було ніяких сумнівів, що на нас чекає перша перемога на виїзді. Можливо, такими ж думками наповнився і простір у черепних коробках гравців Стріли. Вони повірили, що забити можна не прикладаючи ніяких зусиль. Просто взяти м'яч, обіграти пів команди суперника, третину своєї, якось лупнути по воротах, і футбольний бог сам занесе бальон в брамку суперника. Він же повідриває ноги суперникам, зіллє весь мозок з їхніх голів, і наші ворота, по добрій його милості, залишаться недоторканими. Можна зовсім не грати у футбол! Так виглядала стратегія на гру в другому таймі у виконанні наших чарівників м'яча. Суперник тим часом провів дві контратаки і розрушив наші сподівання на перемогу. Дві атаки - два голи. 3-1 такий рахунок зафіксував суддя на 80-тій хвилині. Що відбувалося далі описувати зовсім не хочеться. Зауважу тільки, що ввічлива поведінка, ще нікому не зашкодила. А своєю неповагою до старших ми програмуємо неповагу молодших до самих себе.
Лагодів 4 - 1 Осталовичі
Незрозуміла гра.
Жара робить своє. Гості постраждали від жари мабуть, більше ніж господарі. Вони програли якось бездарно і безвольно.
Відсидівши своє на лавці вийшов у старті Сиділо. Зіграв на 4 з мінусом, з позиційними помилками, але, що важливо для форварда, результативно. Позиційні помилки - це від недосвідченості. А кількість зіграних матчів, як відомо , переростає у якість. Знову добре зіграв Шпортун. Показує стабільний рівень. Молодець. Впевненість і зрілість з'являється у грі Паскура. Це теж тішить. Йому треба навчатись грати по високому м'ячу головою. Бо його кардебалєтні задирання ніг до неба ніяких цікавинок під спідницею не демонструють. Він може колись розвалити ніс суперника, що у свою чергу, миттєво, призведе до того, що його ніс опиниться у такому ж вигляді. В наших не цивілізованих краях так буває. Яромир Міськів вкотре опиняється у потрібний час у потрібному місці. У цій грі два рази. Майстер - бомбардир. Ліпіцький Роман також довів, що вміє бити по воротах. На його рахунку один гол. Антошків, вийшовши на поле у другому таймі, вкотре довів, що він футболіст високого класу (в нашій задрипаній лізі). Він додав швидкості діям нашої команди. І, у другому таймі, Стріла не виглядала такою ніякою.
Не зважаючи на значну кількість дублерів на лаві запасних , капітан не випустив їх на поле. Цей факт викликав гучне обурення у одного з них. У будь-якому разі, якщо не показуєте належний рівень - сидіть на бані. Підтримую обома руками!
Щож, згадка про виїзд у Глібовичі гірчить, але перемога над Осталовичами сильно підсолоджує цю гірчинку. Ми наближаємося до трійки лідерів!
Лагодів 3 - 2 Дунаїв
В день урочистого св'яткування 50 - річчя перемоги нашої команди у Чемпіонаті Перемишлянського району з футболу відбулася остання гра першого кола поточного чемпіонату. Лагодів приймав команду з Дунаїва. В цей урочистий день, через певні обставини непереборної сили, мені не вдалося побачити матч повністю. З того, що я бачив кинулося в очі наступне. Гра виглядала рухливою, але не продуктивною. Ціле море невикористаних моментів перетікало в океан метушні. Знову поділу буде згадати висловлювання відомого футбольного експерта: "Та, шо, якби не мій Володька, то би не виграли". (Цитата не дослівна). Повністю підтримую дану думку. Антошків виглядав на голову вище від своїх партнерів по команді. Залишається тільки зітхати і мріяти про те, що він зіграє частіше у другому колі ніж грав у першому. Одна моя нова знайома повідомила мені у приватній розмові, що вона абсолютно не заперечує, щоб її чоловік, Антошків В. М. брав участь у матчах Стріли. Тому, існує висока ймовірність посилення атакувальної лінії лагодівської команди у другому колі. Не обійду у цьому огляді і роботу тренерського штабу. З гри в гру у мене накопичуються сумніви стосовно тактики ім. Михайла Фоменка, яка полягає у виключній довірі, грати у кожному матчі, тим самим футболістам. При можливості провести сім замін у матчі, дивним виглядає проводити лише дві, і тримати на лавці заявлених на матч гравців. Так, ця стратегія дає певний результат, але вболівальники постійно піднімають планку вимог до команди. Я у цьому питанні з ними абсолютно солідарний. Потрібно постійно шукати можливість посилення гри за рахунок замін. Особливо дивним виглядає рішення, щодо обмеження кількості замін у такий особливий день. При такій великій кількості присутніх на грі вболівальників, кожен член команди хотів би вийти на поле. І, тим більше, коли така стратегія впливає на долю мого УЛЮБЛЕНОГО гравця, я просто обурююся. З етичних міркувань не хочу розкривати вам імені свого фаворита, але це саме він постійно займається організаційними питаннями, саме він став на ворота, коли не було воротаря, саме він, на думку багатьох вболівальників був одним з кращих на полі у минулому сезоні. Він прекрасно грав хава на обох флангах, смиренно сприняв своє переведення у захист попереднім тренерським штабом і очікував нагоди активно допомагати команді здобувати перемоги у кожній грі. Хоча ім'я цього гравця залишиться для читачів невідомим, сподіваюсь, тренерський штаб розуміє про кого йдеться і, прочитавши цю статтю, наважиться переглянути свою стратегію підбору гравців на матч.
Щож, мабуть, це все. Куцість цього огляду щедро компенсує блог з фоторепортажем, про урочисту частину, гру ветеранів і паті. Вперед, вперед Стріла!
Лагодів 3 - 0 Липівці
Ніхто не хотів пропускати епохальний матч сезону, в якому Стріла мала б переміститися на друге місце чемпіонату. Не став виключенням і я. Прибувши на стадіон, перед початком гри, я відмітив для себе позитивний момент. Велика кількість глядачів! У порівнянні з топовим матчем Золочівського чемпіонату, який я відвідав попередньо, просто незліченна, захмарна, величезна кількість болівальників! Надзвичайно приємно бачити таку любов до своєї команди, яку демонструють жителі Лагодова. Шкода, що не знайшлося явища природи, чи особистості, чи обставини, яка б змогла трансформувати цю любов у такі потрібні для команди кошти. Правди ради скажу, що на зустрічі були присутні і вболівальники команди суперника, і навіть, наші палко любимі сусіди по території, і тепер вже по турнірній таблиці, представники Станимира. Але, повернемося до самої гри.
Наша шанована Фаберація прислала на топовий матч дуже вправного суддю. Перед початком гри він дав настанови командам, свисток і панєслася! Зазначу, що всі настанови, адресовані командам не перетворилися у пустий звук. Арбітр відсудив якісно, присікав грубість, якою щедро "прикрасили" кінцівку гості. Відсудив без явних помилок. Так от, гра, у виконанні Стріли, була достатньо змістовної, гравці демонстрували боротьбу і непоступливість, що не може не тішити прискіпливе око вболівальника. Як завжди, коли на полі Антошків, наша команда на висоті! Саме він на перших секундах гри мав 100% -вий момент для взяття воріт. Не реалізував. Воротар вибив м'яч на кутовий. І от вже з кутового наш Янчик реабілітувався! 1- 0. Лагодів попереду! Окремо виділю якісну подачу кутового. У минулому один з кращих асистентів Кащук, ніби чарівною паличкої, направив м'яча від кутового прапорця прямісінько на голову Янчика. У другому таймі потенціал команди посилився за рахунок заміни. Кащука замінив Яромир Міськів. Яромир безперечно сильний гравець, але чому він замінив саме одного з явних лідерів, Кащука, це велике питання. Як мені сказав після матчу один сонячний футбольний лагодівський експерт: "В футбол грати - то тобі не про катеначчо в інтернеті читати". Видно якась сакральна, незбагненна і неосяжна для пересічного розуму таємниця присутня в головах людей, які хоча б раз взули бутси. Отож, Яромир цього дня був в ударі. Два прекрасних голи! Ні разу не потрапив воротарю у живіт. Фантастика! Молодець! Після цієї гри команда Лагодова вмостилася на другій позиції турнірної таблиці. Хотілося б щоб надовго. А ще краще вмоститися на перше місце і дивитися на невдах згори вниз. Але, як каже один мій родич, буде видно! Сподіваюся у наступному турі наші переслідувачі, які зустрічаються між собою, перегризуть один одному горло і в безсиллі зкотяться на дно таблиці. А ми здобудемо призове місце!!!
Вовків 5 - 1 Лагодів
Хто там був - все бачив. Хто не був - читайте... Нікчемна гра в центрі поля, небажання боротися за м'яч, тактична тупість на тлі тотального фізичного виснаження, спричиненого надмірним вживанням алкогольних матеріалів напередодні!
Після закріплення Стріли на другій позиції нашого чемпіонату, у команди проявилися симптоми групового захворювання, знаного як зіркова хвороба. Гостра переоцінка своїх вмінь, категорична відраза від сторонньої думки, супроводжувана частим зверхнім словоблюванням, повне небажання працювати над собою, спричинене ментальним розладом з шизофринічним компонентом, рясний висип експертності на молодому немічному тілі. Це короткий перелік найбільш яскравіших симптомів, які помітні у нашої команди. Треба лікувати...
Перед виїздом до Вовкова спостережливому вболівальнику одразу стала помітна нестача гравців. Лише 11 друзів Пальчоушена + сам Петро зібралися рушити на цю аферу. Всього дванадцять, як вони себе називають, футболістів були готові до матчу. Серед них, цього разу, тільки один, який дійсно чогось вартий, Роман Ліпіцький. Слід вклонитися йому до землі за те, що не кинув команду у складній ситуації. Най тобі Бозінько дась здоровлічка!!! Всі решта магістри шкіряних сфер були відсутні. Не зважаючи на відсутність креативних гравців попереду, тренерський штаб вирішує грати у атакувальний футбол. При тому, що попереду нема гравців, які можуть притримати м'яч, наші кинулися забивати. Всі, крім четвірки захисників і воротаря, впевнено грали на атаку. 3-0 тільки мругнуло. Ніхто, крім лінії захисту не проявляв бажання ганьбитися грою в обороні. Всі вони майстри бразильського дриблінгу, і повертатися в захист для них є неприйнятним. Після 3-0 і кількох перестановок, які здалися оправданими, гра ніби наладилася. Відіграли один м'яч. Когутик заслав велике шкіряне яєчко у ворота суперника. Десь в тумані, далеко виднілися примарливі обриси надії на порятунок. Ні не цього дня! Ще два провали і 5 - 1! Якби не виїхали на гру було би 3 - 0...
Учітеся, брати мої!
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь…
P.S.
Забитий нами м'я проведений не без участі Вищих Сил і нашого священника о. Дмитра, який за кілька хвилин перед голом примостився біля штанги воріт суперника.
Лагодів 4 - 0 Дусанів
Хоча перемога над Дусановом не відміняє поразки у Вовкові, всерівно, дуже приємно залишитися з думкою, що наша команда чогось таки варта! 4 - 0, розгромом за розгром! Гра була дуже цікава і насичена видовищними моментами. Такий склад, який був на цій грі може показувати якісний футбол. Коли є за що, компліменти на адресу команди так і вискакують самі собою. Неочікуване та феєричне повернення у склад Кравченка насипало гору позитивних емоцій для лагодівської футбольної громади. Таке плодовите повернення, 3 банки, заслуговує справжніх овацій. БРАВО, ДІМА! Всі інші молодці не менше. У цій грі були помітні моменти, які ілюструють серйозний потенціал команди. (переклад для Кадая: видно, шо пацики круті, в натурі). Була помітна боротьба за м'яч на кожному клаптику поля. Я помітив момент, коли після невдалої атаки, суперник пішов у швидку контр-атаку і... на захист своїх воріт і допомогу захисникам гнав цілий ескадрон в оранжевих манішках. Може, дійсно, Роман Ліпіцький правий, і це явні ознаки творення справжньої команди. Якщо так, то радість переповнює моє серце і думками я лечу ген за небокрай, у краї багаті перемогами, медалями і щедрі на їдло, бухло і юних спокусниц! Ух! Пррррр! У цій грі я побачив пас флангового захисника на хава того ж флангу. Вийшло швидке і дуже ефективне загострення. Чуть не впісявся від задоволення. Коли один з центральних хавів затримався в атаці, його зону дбайливо підстрахував інший центрхав. Божественно! Ви знаєте, як треба грати! Просто, придурюєтесь, шо не знаєте.
Всі грали дуже-дуже добре. Для повної реабілітації вкрай необхідна перемога на виїзді. В разі такої перемоги, наступного домашнього матчу на команду чекатиме приз - 30 пляшок пива. Акція діє тільки на матчі 4 вересня.
Кращий гравець матчу, ясно хто - №33! Як в кращі часи!!!